Саме це відбувається у процесі реабілітації залежних людей.
Одним з ефективних і цікавих інструментів, що застосовуються у програмі реабілітації Центру «Дорога» є тренінгове навчання. Розпочиналось воно з проведення тренінгів (інтерактивної форми навчання дорослих людей) досвідченими тренерами і тренерками для терапевтичної спільноти. З часом це стало доброю традицією, справжньою частиною реабілітаційної програми. Останніми роками цей інструмент став частиною самодіяльності спільноти. Тобто самі реабілітанти не тільки пропонують нові теми тренінгів, але й старанно і енергійно оволодівають базовими навичками роботи тренерів за методикою «рівний - рівному». Тільки у 2020 році реабілітанти провели для спільноти кілька насправді цікавих і дуже актуальних тренінгів:
- «Життя без паління»,
- «Попередження та протидія домашньому насильству»,
- «Як здолати власну лінь»,
- «Чоловіки і жінки. Чим ми відрізняємось і як маємо розуміти одне одного. Як говорити про секс у стосунках»,
- «Моя самооцінка»,
- «Егоцентризм – причини, наслідки, шляхи подолання»,
- цикл інтерактивних лекцій про роль гормонів в житті людини та можливості впливу на свій фізичний та емоційний стан без речовин, що змінюють свідомість.
Реабілітанти беруться за теми, які їм самим є найбільш цікавими, а найчастіше – найбільш актуальними, болючими. Реалізуючи свої потреби у безпеці, прийнятті, любові, впевненості, вони самостійно шукають відповіді на питання.
Яка роль нас, консультантів, у цьому процесі? Безумовно, в першу чергу, підтримка здорових ініціатив, надання інформації про джерела інформації по темі, спільне створення плану тренінгу та вправ, які дозволять групі не тільки краще зрозуміти нову інформацію, але й потренуватися у нових вміннях.
Що говорять про свій перший тренерський досвід реабілітанти?
Т. – спочатку мені здалося, що провести тренінг – для мене це дуже важко або неможливо. Зацікавлення з’явилось під час читання книжки, слухання відеолекцій. Для хлопців, гадаю, найцікавіше було, коли ми порівнювали певні якості чоловіків і жінок і виявилося, що у світі змінилося багато що, але гендерні відмінності й досі існують такі, як у прадавні часи. Цікаво усім було брати участь в дискусії про секс. Я зрозумів для себе, що про секс, свої почуття потрібно говорити зі своєю дівчиною. В мене з’явилось бажання навчитися чути її, адже чи хочу і можу я це робити – залежить саме від мене.
А. – робота над дуже складною, медичною, темою про роль гормонів дала мені розуміння основних процесів, що відбуваються в мені щомиті. А розуміння дало прийняття – прийняття самого себе з певними моїми особливостями. Також я дізнався і намагався передати це спільноті - про ті прості речі, що точно допоможуть бути більш впевненими в собі, наприклад, слідкуючи за правильною осанкою; дотримуючись правил безпеки при фізичному контакті; про раціональне харчування, яке також є джерелом підвищення необхідним нам речовин – гормонів.
О. – проведення тренінгів для мене було дуже важливим тому, що хотілося для себе прояснити повністю питання, як діяти далі, після закінчення реабілітації, допомагаючи собі, а не руйнуючи себе, як було раніше. Ніколи не робив подібних занять і не уявляв, як це може бути цікаво! Шукаючи аргументів для групи, я знаходив їх для себе. Цікаві приклади, історії успішних людей надихають мене і дають силу будувати нові, здорові звички.
О. – моя самооцінка – мій біль. Тому тема тренінгу така. На консультаціях і в книжках під час реабілітації дізнався багато, але ніяк не міг прикласти цю інформацію до власного життя. Підготовка до тренінгу та його проведення стали для мене практичним кроком, коли я допомагав іншим і таким чином, краще все засвоював для себе.
